Суд у Львові зобов'язав ТЦК розглянути заяву студента про відстрочку, оскільки це їхня компетенція
Поділитися
У Львові чоловік звернувся до суду з вимогою визнати бездіяльність ТЦК протиправною через нерозгляд його заяви про надання відстрочки від призову. Відомо, що він є студентом.
Про це повідомляє "Судова юридична газета" з посиланням на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 29 липня 2024 року.
Що сталося
Так, 13 лютого 2024 року чоловік подав заяву до ТЦК з проханням про відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на підставі абз. 2 ч. 3 статті 23 Закону "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", мотивуючи це здобуттям фахової вищої освіти за денною формою навчання. ТЦК отримав цю заяву 20 лютого 2024 року. Однак станом на дату подання позовної заяви до суду, заява від 13 лютого 2024 року не була розглянута. Рішення про відстрочку не ухвалене, а письмової відповіді позивач так і не отримав.
До заяви позивач додав засвідчені Київським національним університетом технології та дизайну:
- копії договору про надання освітніх послуг від 22 липня 2023 року та договору про навчання;
- засвідчену копію студентського квитка від 25 листопада 2023 року;
- оригінал витягу із наказу університета від 14 серпня 2023 року про зарахування на навчання.
У відзиві ТЦК зазначено, що позивач був визнаний придатним до військової служби за висновком військово-лікарської комісії від 18 березня 2022 року. 23 березня 2022 року він підписав отримання повістки для відправлення у військову частину, але 24 березня 2022 року до ТЦК не з'явився.
24 березня 2022 року через неприбуття позивача до ТЦК для відправлення у військову частину матеріали були передані до поліції для внесення відомостей до ЄРДР за ознаками злочину, передбаченого статтею 336 КК України.
У відповідь на заяву від 13 лютого 2024 року ТЦК запросив позивача особисто з'явитися за місцем розташування ТЦК для з’ясування причин його неявки та розгляду питання про можливе притягнення до відповідальності за статтею 210-1 КУпАП, а також для визначення наявності чи відсутності підстав для отримання відстрочки.
Яке було рішення суду
Відповідно до абзацу 2 ч. 3 статті 23 Закону про мобілізацію (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), призову на військову службу під час мобілізації в особливий період не підлягають здобувачі професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, а також асистенти-стажисти, аспіранти та докторанти, які навчаються за денною або дуальною формами.
Згідно правил військового обліку, призовники, військовозобов'язані та резервісти зобов'язані особисто повідомляти відповідні органи, де вони перебувають на військовому обліку, про зміну персональних даних, вказаних у статті 7 Закону "Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів", у 7-денний строк. Також вони повинні надавати документи, що підтверджують їхнє право на відстрочку.
Як свідчать матеріали справи, позивач надіслав до ТЦК заяву від 13 лютого 2024 року засобами поштового зв’язку, в якій просив надати йому відстрочку через навчання на фаховій передвищій/вищій освіті за денною формою. Таким чином, позивач виконав процедуру особистого подання документів, які, на його думку, підтверджують право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації.
Суд зазначає, що Порядок №1487 не встановлює конкретних способів подання документів, які підтверджують право на відстрочку від призову під час мобілізації (власноручно, поштою тощо), і не містить вимоги, щоб військовозобов'язаний особисто прибув до ТЦК для подання таких документів, як це зазначено в листі ТЦК від 4 березня 2024 року.
Згідно з Положенням про ТЦК, затвердженим постановою КМУ від 23 лютого 2022 року №154, районні ТЦК оформлюють відстрочки від призову під час мобілізації для військовозобов'язаних та резервістів, а також ведуть їх спеціальний облік.
З огляду на вищезазначене, ТЦК, як орган влади, уповноважений вирішувати питання надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, після отримання заяви від позивача та відповідних документів поштою, повинен був розглянути цю заяву.
Проте відповідач не надав відповіді на заяву позивача про надання відстрочки.
Суд підкреслює, що в спірних правовідносинах суб'єкт владних повноважень не має права ухилятися від прийняття рішення, яке належить до його виключної компетенції.
Відповідач не надав доказів того, що заява позивача була розглянута по суті. Відсутність належним чином оформленого рішення про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації або обґрунтованої відмови в її наданні свідчить про протиправну бездіяльність суб'єкта владних повноважень.
Посилання відповідача у відзиві на позовну заяву на те, що позивач, будучи придатним до військової служби під час мобілізації та належним чином повідомленим про дату, час і місце прибуття, без поважних причин не з’явився до ТЦК 24 березня 2022 року, суд оцінює критично, оскільки ці обставини не стосуються спірних правовідносин і не можуть бути предметом правової оцінки в межах розгляду цієї справи.
Згадані обставини не передбачені законодавством як підстава для звільнення відповідача від обов'язку розглянути заяву позивача про надання відстрочки та прийняти обґрунтоване рішення щодо її надання або відмови (з урахуванням також обставин, зазначених у відзиві).
Суд зазначає, що бездіяльність суб'єкта владних повноважень є зовнішньою формою поведінки цього органу, яка полягає у неприйнятті рішення або у невиконанні юридично значущих та обов'язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону або іншого нормативно-правового акта входять до компетенції цього органу, були об'єктивно необхідними та реально можливими для виконання, але фактично не були здійснені.
З огляду на викладене, суд робить висновок, що в межах спірних правовідносин мала місце протиправна бездіяльність відповідача, яка проявилася в нерозгляді заяви позивача від 13 лютого 2024 року про надання відстрочки.
Оскільки відповідач не розглянув заяву позивача належним чином і не прийняв жодного рішення, яке б мало юридичні наслідки для позивача, суд у межах спірних правовідносин може лише зобов'язати відповідача розглянути заяву по суті та ухвалити відповідне рішення.
За цих обставин суд дійшов висновку, що правильним способом захисту порушеного права позивача є зобов'язання відповідача розглянути заяву та ухвалити обґрунтоване рішення щодо надання відстрочки або відмови у її наданні.
Читайте Новини.LIVE!
