Як Львівщина пережила чергову коронавірусну осінь
Плавно, але головне впевнено Львів ішов на вихід із "червоної" зони. Збільшення кількості охочих вакцинуватися, зменшення пацієнтів у ковідних відділеннях лікарень – все це давало свої плоди.
Впродовж осені Новини.LIVE уважно спостерігало за розвитком коронавірусної ситуації у Львові. Тож наразі підіб'ємо підсумки епідемічного фону, з яким місто входить у зиму.
Спалах хвороби
Період із 15 по 30 вересня недвозначно натякав про новий спалах COVID-19 в Україні та наближення до чергового локдауну.
Ще 24 вересня головний санітарний лікар країни Ігор Кузін під час свого брифінгу висловив занепокоєння статистикою захворюваності. За його словами, на той час 9 регіонів наближалися до "помаранчевої" зони, а ще 4 області демонстрували показники поступового заходження в "червоний" сектор. Серед останніх медик виокремив Харківщину, Житомирщину, Рівненщину та Львівщину.
Зваживши всі за та проти, мер Львова Андрій Садовий вже 4 жовтня першим з очільників проблемних регіонів заявив про поступове входження свого міста до "червоної" зони. Попри непоганий рівень вакцинації, а майже всі львівські школи мали понад 80% щепленого персоналу, кількість хворих почала рости настільки різко, що місцева влада була змушена в терміновому порядку відкрити для приймання хворих на коронавірус і 8-му лікарню. Тільки за 5 перших днів жовтня у Львові зафіксували 3 319 нових випадків хворих на COVID, коли за цілий серпень виявили майже на половину менше – 1 564.
Враховуючи такий непомірний та більш ніж загрозливий приріст хворих, місцевий штаб оперативного реагування заявив, що місто таки перейде в "червону" зону з 14 жовтня.
Переповнені реанімації та нові антирекорди
Попри всі перестороги й статистику, місцева влада вирішила відтягнути момент "почервоніння" задля проведення запланованих важливих масових заходів: матчу кваліфікації Чемпіонату світу-2022 між збірними України й Боснії та Герцеговини, а також святкувань до Дня захисників та захисниць України. Перехід до карантинного ритму життя вирішили призначити на 18 жовтня. Таке рішення "зверху", поза сумнівом, не могло залишитись без наслідків "знизу".
Одразу 18 жовтня мер Львова Андрій Садовий прозвітував щодо зростаючої динаміки захворюваності, яка, до слова, прослідковувалась ще з самого початку місяця, та більш ніж наполовину заповнені лікарні, де кількість зайнятих місць склала 52%.
Але це була лише зав'язка драматичного сюжету, після якої епідемічні події почали свій стрімкий розвиток. Вже наступного дня, 19 жовтня, директор департаменту охорони здоров’я ЛОДА Орест Чемерис розповів цікаві деталі зростаючої динаміки. Виявилось, що при нормі 60 госпіталізованих на 100 тисяч населення, Львівська область мала "далеко за 70", а рівень завантаженості ліжкової мережі з киснем по області перетнув межу 65%. А 20 жовтня в місцевій лікарні швидкої допомоги зафіксували найбільшу кількість хворих у критичному стані, що сягнула 50 пацієнтів. Своєю чергою, у львівському "Охматдит" зареєстрували 41 дитину, хвору на COVID-19, що стало рекордом медзакладу з початку пандемії.
Паралельно з жахливою коронавірусною статистикою та антирекордами, які оновлювались ледь не щодня, на Львівщині почали масово поширювати антивакцинаторські ідеї. Завдяки їхньому деструктивному впливу в місті почали траплятися трагічні випадки. Наприклад, історія 40-річної жительки Львова, матері трьох дітей, яка була активною противницею вакцинації. Жінка потрапила до лікарні швидкої допомоги в критичному стані, де провела дві доби. За цей час лікарі двічі реанімували жінку, але так і не змогли врятувати їй життя. Наталія Матолінець, завідувачка відділення реанімації, підкреслила, що якби жінка мала щеплення, ситуація була б кардинально іншою. До речі, на той момент ще троє членів тієї ж сім'ї мали позитивні ПЛР-тести, але відмовлялися йти на контакт із лікарями.
Коронавірусний оазис
Всупереч усім негативним тенденціям Львівщині вдалось показати Україні чудовий приклад боротьби з COVID-19 та шлях до світлого та здорового майбутнього без карантинних обмежень. 16 квітня у місті Моршин запустили пілотний проєкт МОЗ з масового вакцинування містян від COVID-19 для вироблення колективного імунітету. За короткі терміни в місті вдалося щепити 70% дорослого населення. До появи штаму "Дельта" в місті не було жодного хворого.
На цей час в Моршині вакциновано двома дозами понад 80% дорослого населення міста. Захворювання виявляли у 22 людей в легкій і середній формі. Щоправда, 28 жовтня літня місцева жителька трохи зіпсувала майже ідеальну статистику курортного містечка та стала першою госпіталізованою пацієнткою ковідного відділення. Але згодом виявилось, що пенсіонерка не була вакцинована.
Приклад користі вакцинації показали й львівські медзаклади. Завідувачка відділення анестезіології та інтенсивної терапії лікарні швидкої медичної допомоги Наталія Матолінець розповіла журналістам цікаву статистику. Виявляється, що за весь період пандемії COVID-19 в реанімаційному відділенні лікарні, що надає допомогу коронавірусним пацієнтам цілої Львівській області, не помер жоден вакцинований. Тоді як за добу помирало від 10 до 20 носіїв COVID, які не мали щеплень.
Сертифікатна мафія
Але побудова колективного імунітету виявилась важкою справою. Особливо, коли до такого важливого процесу втручається корупція. Лише з початку 2021 року, працівники поліції відкрили близько ста кримінальних проваджень за фактами підробки COVID-сертифікатів на Львівщині. До слова, Львівська область є одним із лідерів серед регіонів за кількістю сфальсифікованих документів про вакцинацію. Більшість підробок були виявлені правоохоронцями при перетині кордону. На щастя, вони виявлялися низькоякісними та допомогли викрити махінаторів. Але скільки людей без щеплень мають усі потрібні документи про вакцинацію, що навіть пройшли реєстрацію в додатку "Дія", залишається невідомо.
Як з'ясувалося, таке QR-шахрайство приносить досить немалі гроші. 3 листопада в мережі з'явилася інформація, що СБУ затримала двох мешканців Львівщини, які виготовляли підроблені COVID-сертифікати. За словами правоохоронців, ділки заробляли понад 3 мільйони гривень щомісяця, а основною базою їхніх клієнтів стали заробітчани, які хотіли виїхати за кордон.
Новини.LIVE запитало львівського політолога Валентина Балагуру про те, як інциденти з масовою підробкою ковідних документів можуть вплинути на імідж України.
"Велика кількість підроблених сертифікатів прямо впливатиме на міжнародні стосунки держав з Україною. Чим більше ми маємо фальсифікованих щеплень – тим більше людей залишаються реально не вакцинованими, що сприятиме зростанню рівня захворюваності. Міжнародна спільнота може звернути увагу на таку дивну кореляцію і, безумовно, деякі країни не схочуть ризикувати життям та здоров'ям своїх громадян. Тому стосовно українців можуть з'явитися додаткові обмеження для перетину кордону", – говорить політичний експерт.
Чи близько кінець "червоної" зони?
9 листопада Львівщина вийшла на пік захворюваності на коронавірус, який обтяжується високими показниками шпиталізації та смертності. На той час у Львівській області перебувало понад три тисячі хворих на коронавірус. З них більше сотні були підключені до апаратів ШВЛ. Проте вже за тиждень ситуація кардинально змінилася. Чи не вперше за листопад відсоток хворих на коронавірус у лікарнях області знизився до менш ніж 60%. Попри невтішні прогнози експертів, епідситуація в місті починає потроху стабілізуватись. Станом на 18 листопада пів мільйона жителів області пройшли повну вакцинацію, а ще сімсот тисяч очікують на другу дозу вакцини. Окрім того, для створення колективного імунітету у Львові почали вакцинувати дітей від 12 до 17 років. Протиковідні щеплення отримали вже 347 неповнолітніх.
Також завдяки зменшенню захворюваності, учні всіх львівських шкіл повернулися до очного навчального процесу. Зазначимо, що, за словами в. о. керівника управління освіти Львова Лесі Васюти, у перший день після поновлення звичного навчання відвідуваність склала понад 70 тисяч дітей, а це – близько 80% учнів 1-11 класів. Та відновити навчання змогли не тільки через коронавірусну статистику, але й завдяки вчасній вакцинації педагогів. Станом на сьогодні вакцинованими є: 98,1% працівників закладів загальної середньої освіти, 95,6% закладів дошкільної освіти та 96,7% закладів позашкільної освіти.
Також міністр охорони здоров'я Віктор Ляшко повідомив, що Львівська область стане одним із перших регіонів, який покине "червону" зону.
"За карантинними індикаторами, Луганська і Львівська область виходять із "червоного" рівня епіднебезпеки. Тому на цьому тижні ініціюватимемо засідання державної комісії ТЕБ та НС", – заявив він.
Та поки члени державної комісії ТЕБ і НС готуються повертати Львівщину до нормального життя, місцеві представники вводять додаткові карантинні обмеження. На думку першого заступника міського голови Львова Андрія Москаленка, попри часткову стабілізацію показників, спостерігається досить високий рівень захворюваності на COVID-19 в місті. У зв'язку з цим львівська комісія ТЕБ і НС ухвалила рішення про введення додаткових карантинних обмежень. Тож у місті заборонено проведення будь-яких масових подій, окрім тих, де всі організатори й відвідувачі вакциновані, а заповненість площі чи зали становить не більше ніж 50%.
Окрім того, 26 листопада, міська комісія з питань ТЕБ і НС ухвалила рішення щодо продовження посиленого карантину у Львові до 13 грудня. Політичний експерт Данило Дерибасов впевнений, що таким чином міська влада хоче убезпечити Львів перед новорічними святами.
"Це цілком розумне рішення. Враховуючи новини про появу нових штамів COVID-19 в Європі та підтверджений "Дельта+" на Львівщині передчасний вихід із "червоної" зони міг принести неприємні сюрпризи для львів'ян під новорічну ялинку. Зрештою карантин під зимові свята міг би суттєво вдарити по і без того знекровленій економічній системі", – говорить політолог.
Читайте Новини.LIVE!