Ринки Львова: коли з'явилися та кому належать найпопулярніші львівські базари

Раніше ми розповідали про історію створення львівського базару "Добробут". Як виявилось, на території торгівельного майданчика спочатку мав розміщуватися міжнародний готель, але через кризу 90-х та бюрократичні махінації "маємо те, що маємо".

Новини.LIVE розповість про найбільші та найпопулярніші ринки Львова, а також про те, хто їх контролює.

Краківський ринок

Краківський ринок, який нині розташовується на вулиці Базарній, 11 за правом є одним із найстаріших базарів міста. Старі протоколи квартальних сесій колегії "сорока мужів" (орган Львівського магістрату, створений у 1577 році) свідчать, що торгівля у цій місцевості велася ще на початку XVII століття.

Безпосередньо торговий майданчик із назвою "Краківський ринок" з'явився у XIX століття. Тоді він розташовувався на сучасній площі Ярослава Осмомисла. Приблизно ж на тому місці, де зараз знаходиться "Добробут". Вдале розташування до двох основних магістральних шляхів – Городоцького та Жовківського – зумовлювали значний притік клієнтів та фінансове процвітання ринку. Свого часу він став чи не найбільш пристосованим місцем для торгівлі у Львові. А все через те, що за його реставрацію у 1876 році взялася одна з віденських фірм, яка вже мала справу з ринками. Європейці попрацювали на славу: було збудовано великий павільйон із заліза та цегли на мурованому фундаменті, покритий хвилястим оцинкованим залізом, облаштовано асфальтовані тротуари та забезпечено вентиляцію торгових приміщень.

На жаль, під час Другої світової війни класичний Краківський припинив своє існування. Лише наприкінці 1950-х його відновили в новій локації, де на той час уже майже десять років працював колгоспний "Центральний ринок". Зараз, за інформацією журналістів, власником "Краківського ринку" з найбільшою долею (39,5%) є львів’янка Наталія Щадило. Вона є бізнес-партнеркою місцевого кримінального авторитета Володимира Дідуха (більш відомого як "Вова Морда", перебуває під санкціями РНБО за контрабанду) та його дружини. Ще 16% та 28,5% відсотків належать колишньому почесному консулу Казахстану у Львові Володимиру Кожану та його сину Юрію Кожану відповідно.

Галицький ринок

Спершу Галицький ринок, подібно Краківському, розташовувався не на своїй теперішній локації, але все ж не так далеко. Початковим місцем для одного з центральних базарів була площа Соборна поруч із сучасним пам'ятником Данилу Галицькому. Але в 1891 році міська влада придбала дві земельні ділянки фактично через дорогу від тодішнього торгівельного майданчика та вирішила перенести його туди.

За спородження абсолютно нових павільйонів для ринку взялася віденська фірма "Енд & Горн", що до цього вже реставрувала Краківський. При будівництві ж Галицького ринку були застосовані найсучасніші, на кінець XIX століття, будівельні технології та матеріали, зокрема павільйон мав чавунно-скляний каркас. Тут працювало 50 крамниць, 60 відділів для різників та м'ясників, 54 місця для продажу бакалії та 2 склади для м'яса. Відтоді розміщення ринку більше не змінювалось.

Вже за часів незалежності міська влада планувала ліквідувати базар, який знаходився у комунальній власності. На його місці мав з'явитися новий торговий центр. Але місцеві жителі не оцінили задумки депутатів та стали на захист історичного ринку. Завдяки активній громадській позиції львів'ян його вдалося зберегти. Але згодом ТЦ поблизу базару таки відкрили.

Станом на зараз, земельна ділянка, на якій розташовується ринок, перебуває в оренді в Юрія Путаса, який був депутатом Львівської міськради від партії "Україна Соборна" у 2010-2015 роках, і київського ТОВ "Сонячне сяйво", що належить його матері Ользі Путас, а керує ним брат Володимир Путас.

Привокзальний ринок

Як не дивно, Привокзальний не є старим місцем для торгівлі. Його збудували вже у повоєнний час за Радянського Союзу. Раніше на місці ринку розташовувались деревообробні майстерні, склади та спортивні майданчики підприємства "Сокіл-IV". Також частина базару стоїть на території колишнього Городоцького кладовища, яке відкрили ще у 1787 році. Але радянська влада ліквідувала цвинтар після закінчення Другої світової.

В період з 1940 по 2000 рік Привокзальний ринок не був таким монолітним, як зараз. Багато торгових рядів також розташовувались на площі Липневій. Але після реконструкції ринку у 2000 році їх вирішили ліквідувати.

Стосовно назви базару багато говорити не варто. Вона свідчить сама за себе. Наближеність до головного та приміського вокзалів не могла не повпливати на її вибір.

Офіційно ринком управляє ТОВ "Привокзальний ринок". Його засновники є ТОВ "Концепт Авангард" (50%), Катерина Каменівська (49,4%) та ТОВ "Привокзальний плюс" (0,6%). Власниками ТОВ "Концепт Авангард" є Ігор Гарасим та Григорій Наконечний. Наконечному також належить і ТОВ "Привокзальний плюс". Тобто фактично ринок має трьох власників. З 2015 року ринком керує одесит Віталій Гужва.

Шувар

Ринок Шувар, який розташовується на проспекті Святого Івана Павла II, 4б на Сихові є найбільшим гуртовим ринком сільськогосподарської продукції на Західній Україні. Але все велике починається з малого. В 1991 році у передмісті Львова був заснований магазин роздрібної торгівлі Шувар. Дивна назва походить від слова, яким у народі називали лепеху або ж аїр. Ця рослина росте у заболоченій місцевості чи на узбережжі водойм. А поруч з сучасним Шуваром знаходиться витік річки Зубра, де місцевість до появи ринку була заболоченою.

За 8 років зі звичайного магазину виріс цілий торгово-промисловий ринок, який налічував 260 торгових точок. А ще за 5 років, у 2004, їх було вже 980. Станом на 2021 рік площа торгового комплексу складає понад 20500 м². Щоб зрозуміти оборот товарів величезного підприємства, варто подивитися на суму податків, яку воно сплачує. У 2020 році Шувар заплатив у бюджет 60 мільйонів гривень без врахування сум, які сплачують орендарі, що працюють на ринку.

Незмінним керівником та основним власником ринку є депутат Львівської міської ради від "Самопомічі" Роман Федишин.