Публічний осуд та ігнорування: як у Львові борються із закладами, які поширюють російськомовний контент
Поділитися
22 лютого у Львові з'явилася спеціальна гаряча лінія для протидії російському культурному продукту у громадських місцях. Така ініціатива покликана допомогти втілити в життя мораторій на публічне використання контенту країни-агресора на території Львівщини.
Новини.LIVE розповість про функціонування нової служби та як у Львівській області борються з порушниками укладеного мораторію.
Громадський простір без російського культурного продукту
У вересні 2018 року Львівська обласна рада ухвалила одне з важливих для постмайданної України рішень під номером 748 про введення Мораторію на публічне використання російськомовного культурного продукту. Документ затвердили з метою захисту українського інформаційного простору після численних звернень патріотичних та ветеранських громадських організацій.
Для того, щоб реалізувати задумане, Львівська обласна державна адміністрація створила спеціальну робочу групу. Вона складається з громадських активістів, правоохоронних органів та районних державних адміністрацій.
"Установити мораторій на публічне використання російськомовного культурного продукту в будь-яких формах на території Львівської області до моменту повного припинення окупації території України", – йшлося в документі.
На жаль, активна боротьба з загрозою російської пропаганди, яка може поширюватися зокрема й через культурну сферу, почалась лише минулого року. Групи активістів влаштовували так звані мовні рейди закладами міста під час яких перевіряли їх на транслювання російськомовного культурного продукту. Небайдужі громадяни проводили роз'яснювальні роботи з власниками кафе, ресторанів, караоке-барів щодо недопущення поширення ворожого контенту.
Проте такі рейди поки не в змозі повпливати на власників закладів чи на фізичних осіб, які транслюють російськомовний продукт посеред вулиці, законодавчо. Тобто рішення облради про мораторій не передбачає жодних покарань за його порушення. Єдиним важелем впливу для активістів залишається роз'яснювальна робота та громадський осуд.
"Для таких зустрічей з російською піснею ми будемо створювати окремі рейди. Будемо фільмувати, будемо максимально поширювати інформацію про той заклад, який не дотримується рішення Львівської обласної ради щодо мораторію, і закликатимемо людей не відвідувати такі місця", – говорив заступник директора департаменту комунікації та внутрішньої політики ЛОДА Юрій Горун.
Для консолідації зусиль усіх львів'ян, які прагнуть позбутися впливу РФ у культурній сфері, була створена спеціальна Facebook-сторінка, де кожен охочий може розмістити відео чи аудіоматеріали, що свідчать про використання російськомовного контенту на території області.
"Ми часто чуємо такий пропагандистський наратив, що мораторій порушує право людей слухати музику тою мовою, якою їм би хотілось. Однак ми абсолютно забуваємо про право інших людей – не чути музику мовою окупанта в публічних місцях. Коли ухвалювали закон про заборону куріння в громадських місцях, то законодавець думав не про тих, хто курить, та їхнє здоров'я, а про тих, хто не хоче дихати цим димом. І якщо законодавець може обмежити куріння сигарет в публічних місцях, то чому законодавець не може обмежити "русскій мір", який ще більше шкодить", – говорив один з учасників міжвідомчої контрольної групи, ветеран російсько-української війни Антон Петрівський.
Конфлікти на мовному підґрунті
Попри неоднозначні заяви західних партнерів про дискримінаційність меморандуму та його показовий характер, львів'яни досить прихильно відреагували на ініціативи місцевої влади. Звичайні жителі міста почали самостійно контролювати виконання рішення шляхом стихійного поширення доказів порушень у соцмережах. Зазвичай, заклади, які дозволяли транслювати на своїй території пісні російських виконавців, стикалися з навалою низьких оцінок і гнівних коментарів у своїх Facebook та Google-профілях. Проте іноді такі ситуації не обходились без скандалів чи застосування фізичної сили.
Наприклад, один із таких випадків стався на початку січня 2022 року. Тоді львів'янин Юрій, відпочиваючи в нічному клубі Split, зайшов розважитись у караоке-зал. На той час у ньому відпочивало декілька російськомовних туристів, які час від часу виконували заборонені на Львівщині пісні. Чоловік публічно зробив зауваження порушникам, на що отримав образи у свій бік та попередження від охорони закладу.
"Пройшло коло і знов той самий столик, таке враження, наче на зло, почав виконувати пісню Лєпса. Хто не знає, він публічно підтримував окупацію Криму і всі дії Путіна стосовно України. Після завершення пісні я підійшов ще раз до їхнього столика і нагадав їм про це. На що вони знову почали мене ображати, крити матом. Увірвалась охорона і вивела мене з закладу, а російськомовні туристи залишились там і продовжили співати свої російськомовні хіти", – розповідав Юрій про подальші події у своєму TikTok.
Близько року тому подібна ситуація сталася в лаундж-барі Azart. Через зауваження щодо російської музики один з інвесторів закладу почав погрожувати львівському блогеру Володимиру Андрєєву.
За декілька днів після того до закладу навідались громадські активісти. Адміністрація та власники закладу підтвердили, що така ситуація траплялася. Але за їхніми словами, такий випадок – це радше випадкове явище і для унеможливлення повторення ситуації вони надалі не будуть вмикати російськомовну музику.
Читайте Новини.LIVE!
