Як змінювались львівські трамваї та чому місцеві зупинки стали перепоною для закордонних вагонів

ЛКП "Львівелектротранс" планує значно оновити свій автопарк вже до кінця 2021 року. Нещодавно стало відомо, що в середині грудня концерн "Електрон" відправить до Львова три п'ятисекційні трамваї. За попередньою угодою підприємство має виготовити та передати місту 10 одиниць такої техніки. Вартість одного трамвая становитиме 2,08 мільйонів євро.

Новини.LIVE пропонує поглянути у вічність та простежити розвиток трамвайної інфраструктури у Львові, принагідно згадавши про одну з найбільших місцевих афер у сфері електротранспорту.

Епохальні проєкти: від коней до електрики

Під час переходу в чергове десятиліття у 1879 році Львів неочікувано для себе проклав шлях у зовсім нову еру. Річ у тім, що саме тоді в місті проклали рейки для першого трамваю. Вони були зроблені з дерева та покриті бляхою.

Новий та не звичний в той час транспорт курсував від залізничного вокзалу двома маршрутами: по вулиці Городоцькій до казарм Фердинанда (біля теперішнього Муніципального театру), і в центр до площі Митної. Проте ті львівські трамваї здалися б дивними й для сучасних жителів міста, адже вагони рухались далеко не за допомогою електрики. Їх тягнули коні.

Вийшовши на маршрут 3 травня 1880 року, за перший рік роботи трамваї змогли перевезти понад 1,5 мільйона пасажирів. Станом на 1889 рік нараховувалось 150 коней, 37 пасажирських та 3 вантажних вагони. Зазвичай в упряжку ставили двох "тягачів", але взимку екіпаж підсилювали ще двома. Та бували й екстрені ситуації. Наприклад, перевантаження колії на підйомі по Городоцькій, де частенько доводилось залучати додаткову "кінську силу" не залежно від сезону.

У 1888 році міська влада загорілася ідеєю запуску парового трамвая. Технічна еволюція мала бути присвячена до Крайової Виставки, яка мала пройти у Стрийському парку 1894 року. До слова, Галицька виставка крайова являла собою міжнародний торговельний захід. Під час ярмарки до Львова з'їжджалася більшість регіональних підприємців, які займалися презентацією свого краму. Подивитися ж на таке дійство з’їжджалися покупці зі всієї Європи. Для нового проєкту навіть збиралися збудувати нову колію, яка вела б від Залізничного вокзалу пряму до Стрийського парку. Але тут зіграв фактор природи. Проаналізувавши горбисту місцевість на якій розташовується Львів, експерти дійшли висновку, що експлуатація парових тягачів буде зовсім не ефективною. Оскільки при заповненості транспорту щонайменше на 60% піднятися догори на тій же Городоцькій, де доводилося збільшувати кількість коней в упряжі, буде зовсім неможливо.

Хоч перші спроби модернізації були відкинуті ще на етапі ідеї, проте модернізувати Львів до виставки ніхто не відмовився. У 1893 році місто оголосило тендер на будівництво ліній для електротрамвая. Його виграла німецька фірма Siemens & Halske. За угодою, закордонні майстри зобов'язувались вчасно виконати роботу й отримати право експлуатації технічної новинки на два роки. Після цього німці мали передати мережу електротрамваїв з електричною станцією місту. Але не безкоштовно.

Перший електротранспорт проїхався Львовом 31 травня 1894 року, а курсував він через такі вулиці, як Чернівецька, Бандери, Коперника, Дорошенка, проспект Свободи, Князя Романа та Івана Франка. У 1896 році, як і домовлялися, Siemens & Halske продали своє творіння за 1 мільйон 680 тисяч крон. На жаль, скільки заробили німці на перевезенні галичан, залишилось таємницею.

У зв’язку з усе більшою популярністю електровагонів 29 грудня 1908 року Львовом проїхав останній кінний трамвай. Після цього усі лінії електрифікували, коней розпродали, а вагони ще деякий час чіпляли до електрифікованих машин. Зі зникненням кінного трамваю, канула в Лету й така професія, як водій-вагоновоз.

Електротранспортна система поступово розросталася Львовом у міру збільшення його площі. Проте на початку 1960-х років радянські інженери надумали створити грандіозний план із впровадження у місті метрополітену та швидкісних підземних трамваїв. Чому проєкт виявився провальним і яка катастрофа на будівництві ледь не позбавила Львів культурної пам'ятки можете прочитати в нашому матеріалі.

Але поки проєктувальники не знали про майбутній "фейл", розробка плану тривала. Саме під час роздумів над метро у Львові зародився ще один епохальний проєкт, який, щоправда, втілили в життя у 2016 році - трамвай на Сихів.

Сам по собі план забудови території району від 1978 року передбачав будівництво трамвайної колії, але її не стали будувати. Річ у тому, що на стадії заселення Сихів обходився лише автобусними рейсами, а розпочинати затратне будівництво на той час вважали недоцільним. Але під кінець 80-х кількість жителів району значно зросла, а додаткового транспорту так і не було. Розпад Радянського Союзу та глибока фінансова криза змушували політиків відкладати проблеми сихівчан "на потім".

Сучасний проєкт трамвайної лінії на Сихів розробили аж у 2007 році. Тоді на розширення "павутини" колій з бюджету міста виділили 300 тисяч гривень. Планувалося, що проєкт реалізують протягом 2008-2011 років. Та будівництво методично відклали через нестачу коштів. Восени 2011 року було оголошено, що проєкт спільно фінансуватимуть Міністерство довкілля Німеччини (4 мільйони євро у вигляді гранту), Європейський банк реконструкції та розвитку (6 мільйонів євро у вигляді кредиту під 5,5% річних) і Львівська міська рада (6 мільйонів євро з міського бюджету). Оголосили собі й оголосили, а от починати ніхто не поспішав. Будівництво нової трамвайної лінії стартувало 14 липня 2014 року й завершилося 17 листопада 2016 року.

Камінь спотикання на висоті платформи львівських зупинок

Начальник вагоноремонтних майстерень ЛКП "Львівелектротранс" Андрій Калник розповідав про 4 трамвайні епохи у Львові, під час яких місто використовувало техніку з різних країн. Про першу Siemens & Halske ми вже згадували. Другу еру називають "польською". Вона тривала із 1903 року, коли до Львова прибув перший трамвайний вагон фірми Sanok і аж до 1972 року. Третьою була "німецька". Тоді ж у 1955 році містяни познайомились із вагонами LOWA. П'ята ера "Електрону" розпочалася у 2013 році, коли на рейки став перший п’ятисекційний трамвай T5L64. Тоді працівники концерну говорили, що випускають його в одиничному екземплярі. Але історія звітує нам про інакше.

Чому пропущений четвертий етап? Просто на ньому хочеться закцентувати окрему увагу. По-перше, він ще досі триває. По-друге, із ним пов'язана цікава історія з фінансовими махінаціями, яка несподівано призвела до якісних архітектурних у Львові.

"Чеська" або ж "татрівська" епоха розпочалася у 1972 році, коли до міста прибув перший трамвай Tatra T4SU. Здавалося б, що ті часи давно позаду, але у 2018 році (через 46 років) тодішній директор львівського комунального підприємства "Львівелектротранс" Олег Береза заявив, що Львів збирається закупити 30 вживаних "татр" із Берліну. За його словами, уся техніка, попри поважний вік, знаходиться в повній справності, ба навіть пройшла капітальний ремонт. На таку сумнівну історію "постаріння" автопарку тоді виділили 800 тисяч євро, що за курсом на лютий 2018 року (тоді була зроблена заява) дорівнювали 26,6 мільйона гривень.

Можливо, ця історія залишилася б не поміченою, але коли трамваї-пенсіонери вийшли на львівські колії у серпні 2018 року, стався феноменальний казус. Під'їхавши до однієї із зупинок, водії нових старих трамваїв раптово виявили, що двері берлінської техніки відмовляються відкриватися. Вони не були несправними, просто їхній механізм влаштовувався таким чином, що вони відкривалися назовні.

Реакція на такий прорахунок з'явилася негайно. 10 серпня, прокуратура Львівської області внесла до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості за фактом неналежного виконання службовими особами Львівської міської ради та ЛКП "Львівелектротранс" своїх службових обов’язків при закупівлі 30 вживаних німецьких трамваїв.

"На території міста Львова є багато нелегальних АЗС, де продають мешканцям неякісне пальне і не сплачують жодного акцизного податку. Але такі речі правоохоронні органи не бачать, або не хочуть бачити. А те, що Європейський банк реконструкції та розвитку допоміг місту купити 30 трамваїв за 18 тис. євро за одиницю, коли один новий коштує більше 1 млн євро, то це комусь дуже не подобається. Питання по дверях – робоче, ми його вирішимо. А комфорт і сервіс для мешканців має бути важливішим", – виправдовувався тодішній очільник "Львівелектротрансу" Береза.

Ситуація погіршувалась ще й тим, що 27 серпня 2018 року ЛКП "Львівелектротранс" оголосило тендер на капітальний ремонт ходових візків трамвайних вагонів Tatra з очікуваною вартістю 5 мільйонів 828 тисяч гривень. Як виявилось це були саме ті вживані берлінські трамваї, які перед купівлею проходили капітальний ремонт.

На той час історію вдалося зам'яти, списавши все на те, що при проєктуванні й будівництві підвищених посадкових платформ була допущена низка помилок. Тому ніхто не був покараний. Але завдяки такій неприємній історії Львів хоча б зміг упорядкувати свою інфраструктуру. Для цього у березні 2019 року міський голова Львова Андрій Садовий створив робочу групу для впорядкування висоти платформ на трамвайних зупинках. І вже через два місяці після дебатів між архітекторами та громадськими активістами всі прийшли висновку, що висота платформ на нових трамвайних зупинках міста складатиме 25 сантиметрів. Правду кажуть, що нема лиха без добра.