Де працювали львівські куртизанки: цікаві факти, фото

Театр Леся Курбаса, будинок напроти Успенської церкви, поворот шостого трамваю – скоріш за все, повз ці місця проходив кожен львів’янин не раз і не два у своєму житті. Місцини видаються звичайними, і досить важко уявити, що всього якихось сто років тому там знаходились справжні борделі!

Читайте також: Як з‘явилося місто Лева: стародавня легенда місцевих жителів

Місто розпусти

Саме Львів, культурний центр України, на початку двадцятого століття вважався містом гріха і пороку – проституція була законною і, що головне, затребуваною, бо за деякими свідченнями, повій у Львові було чимало – цифра сягала аж двадцяти тисяч! І джерела такої інформації досить авторитетні – це не мемуари, не приватні листи, а поліцейська документація.

Велася вона досить скрупульозно: в кожному поліцейському відділку зберігалося дві книги; одна з них – офіційна, в неї записувались жінки, що відкрито займались проституцією, інша ж, набагато об’ємніша – перелік підозрюваних.

У книзі підозрюваних часто опинялись робітниці кав’ярень та корчм: вони не приховували свого побічного заробітку, і кожен відвідувач знав, що за кілька зайвих злотих може отримати додаткові послуги, але власники закладів забороняли вписувати своїх робітниць у «офіційні» повії.

Бордель на вулиці Леся Курбаса

Була у Львові і своя вулиця червоних ліхтарів: якраз біля театру Леся Курбаса. Свого часу там був популярний і дорогий гральний клуб і готель, і саме там процвітало найдревніше ремесло.

Курйозний випадок стався саме з цим лупанарієм, що існував на місці театру Леся Курбаса. У повоєнні роки у будівлі відкрили будинок піонерів, і протягом довгого часу діти спостерігали на стінах залишки непристойних зображень.

Подібна слава ходила і про вулицю Дорошенка: власники закладів не раз нарікали на велику кількість повій, адже вони відлякували респектабельних відвідувачів, але побороти масштабне явище проституції було просто неможливо.

"На мості"

Ще один відомий львівський бордель розташовувався за театром ім. Марії Заньковецької, де на вулицю Богдана Хмельницького повертає трамвай №6 . Це місце називалося “На мості”.

Бордель попід церквою

Ще одна згадка про бордель випливає вже у другій половині ХVІІІ ст. в Папарівській кам'яниці (вул. Руська, 18). За дозволом маґістрату у цьому будинку, який розташувався поруч з Успенською церквою, заснували публічний дім. Постійний галас, музика і гуляння (крім п’ятниць та неділь) були для чесних парафіян нестерпними. Тому тодішній священик Успенської церкви Іван Горбачевський вніс протест до маґістрату. У відповідь маґістрат переніс заклад у інше місце.

Ціна питання

У ХХ столітті робота блудниць була не надто добре оплачуваною. Скажімо, маючи в кишені всього один злотий, молодик мав усі шанси весело провести ніч у якомусь з львівських борделів. Для порівняння, на 1905 рік 1 злотий – це ціна кілограму цукру чи мішка картоплі.

Але незважаючи на низьку оплату праці, борделі залишались досить прибутковим бізнесом. Що цікаво, утримували їх протягом довгого часу не приватні підприємці, а міська влада; навіть збереглись записи про виділення дванадцяти грошей на ремонт одного з борделів. Кошти, отримані від блудниць, виділяли на благоустрій міста, з них же утримували і міського ката.

Більше новин про історію Львова:

• Цей винахід відкрив нову епоху для людства. Найприємніше, що створили першу гасову лампу саме у Львові. Тепер не потрібно було палити свічкі або олію, яка розбризгувалася і бруднила одяг.

• Цього року Львівському національному академічному театру опери та балету ім. Соломії Крушельницької виповнився 121 рік. Він відкрився 1900 року прем'єрою лірико-драматичної опери "Янек" Владислава Желенського.