"Бали" у львівських в'язницях: як арештанти розважалися сотню років тому

Про львівські тюремні традиції з давнини відомо не так і багато. Але коли траплятоця щось зовсім резонансне, про це дізнавалися усі. Так трапилося і у 1907 - коли шестеро арештантів влаштували оргію напередодні Великого Посту. 

Про цей випадок розповідає Діло. 

Читайте також: На їх могилах викарбовані серця, пов’язані лавром: трагічна історія кохання львівських Ромео та Джульєти

Підготовка до "балу"

В останній тиждень перед Великим постом понад сто років тому, в часи Австро-Угорщини, у великосвітських колах Львова було заведено влаштовувати бали, карнавали і інші пишні святкування.

Повеселитися в ці дні хотіли і прості люди, а особливо ті, які тижнями нудилися у місцевій в'язниці на вулиці Баторія (тепер — князя Романа), чекаючи розгляду своєї справи в суді.

1907 року шестеро львівських арештантів, які сиділи в камері №38, постановили й собі влаштувати своєрідний карнавал. І взялися до праці.

Як повідомляв тогочасний тижневик "Nowości Illustrowane", в’язні, намагаючись особливо не шуміти, витягли дошки та видовбали цеглу зі склепіння між поверхами і через цю діру в підлозі дісталися до жіночої камери на другому поверсі, де на той час перебувало семеро арештанток. Тут запросили дам до танцю і влаштували "широку забаву, яка тривала цілу ніч і викликала великі емоції".

В газетах писали, що арештантки були неабияк раді цьому візитові, а особливо тішилася якась Мілка, яка пізніше стала причиною післякарнавальних розбірок. 

Карнавальне дійство

"Навіть арештантки похилого віку брали участь у тій забаві і залишилися задоволені. Про способи, якими вони розважалися, тепер розповідають різні байки. Один з арештантів “натанцювався” до повного виснаження. Як бал, то бал. Наступного ранку його виявили непритомного в жіночій камері", – описував оргію в львівській в’язниці оглядач тогочасного тижневика.

"Як бачимо, наша в’язниця має свої бали, свої сцени кохання і ревності, криваві бійки і т.п., а цілі підрозділи та штаби військових сторожів дивляться на це і дивуються", – писали тогочасні газетярі і рекомендували після наступних виборів до парламенту вимагати скасування "варварського" звичаю утримувати чоловіків і жінок в окремих камерах.

У тогочасній пресі недогляд в’язничних сторожів, які допустили цей карнавал арештантів, пояснювали ще тим, що вся увага охоронців була прикута в той час до іншого крила в’язниці, де утримували арештованих українських студентів, яких звинувачували в заворушеннях в університеті.

Наслідки свята

Для самого організатора тюремного карнавалу ця авантюра закінчилася плачевно – тяжкими побоями, після яких його довелося відвезти до шпиталю. Газетярі розійшлися у думках, хто ж все-таки побив зачинщика "свята". За офіційною версією, на чоловіка напав залицяльник згаданої Мілки, який приревнував кохану та підмовив на це ще кількох в’язнів.

Але не виключено, що в такий спосіб його покарала тюремна сторожа, щодо якої під час розслідування цього випадку з'ясувалися несподівані факти.

"Завдяки цій події було виявлено, що необов’язково в Запусти і без проломів у стіні самі тюремники, як правило, зловживали своєю владою щодо жінок-в’язнів", – писали у газеті "Nowości Illustrowane".

Коли цей випадок набув розголосу, вибухнув великий скандал. В газетах іронічно писали, що адміністрація в’язниці була дуже збентежена тим, що в’язні влаштували собі цей бал і видовбали діру у мурах "без дозволу і попереднього оголошення".

Більше новин про історію Львова:

• Стрийський парк (Парк Кілінського) — один із найстаріших та найгарніших парків Львова. Він став пам'яткою садово-паркового мистецтва національного значення та вважався найгарнішим парком міжвоєнної Польщі. 
•  У 70-х роках минулого століття у самому центрі Львова на невеликому п'ятачку збиралися нонконформісти - львівські хіпі.